Способи контролю алергічної реакції на пилок

Щоб жити з алергією на пилок, слід уникати відкривання вікон та дверей будинку та не ходити в сади чи сушити одяг на відкритому повітрі, адже шанси виникнення алергічної реакції більше.

Аллергія на пилок - це дуже поширений тип респіраторної алергії, який проявляється переважно навесні, викликаючи такі симптоми, як сухий кашель, особливо вночі, свербіж очей, горла та носа, наприклад.

Пилок - це невелика речовина, яку деякі дерева і квіти розсіюють по повітрю, як правило, рано вранці, пізно вдень і в часи, коли вітер струшує листя дерев і падає до генетично схильних людей.

У цих людей, коли пилок потрапляє в дихальні шляхи, антитіла організму ідентифікують пилок як вторгнення і реагують на його наявність, породжуючи такі симптоми, як почервоніння в очах, свербіж у носі та нежить.

Стратегії уникнення алергічних реакцій

Щоб не розвинути алергічний криз, слід уникати контакту з пилком, використовуючи такі стратегії, як:

Носіть сонцезахисні окуляри, щоб зменшити контакт з очима; Залишайте вікна будинку та машини закриті рано вранці та пізно вдень; Залиште пальто та взуття біля входу в будинок; Не залишайте вікна будинку відкрити в години, коли пилок вільно лежить у повітрі; уникайте відвідування садів або місць з сильним вітром; не сушіть одяг на відкритому повітрі.

У деяких випадках потрібно приймати антигістамінний засіб, наприклад, деслоратадин, ранньою весною, щоб мати можливість боротися з симптомами алергії.

Симптоми алергії на пилок

Основні симптоми алергії на пилок включають:

Постійний сухий кашель, особливо перед сном, який може спричинити задишку; Сухе горло; Почервоніння очей і носа; Нежить і водянисті очі; Часті чхання; Свербіж носа і очей.

Симптоми можуть бути присутніми близько 3 місяців, що робить це незручно і, як правило, кожен, хто має алергію на пилок, також має алергію на шерсть тварин і пил, тому їм слід уникати їх контакту.

Як дізнатися, чи є у вас алергія на пилок

Тест на шкірну алергію

Щоб дізнатися, чи є у вас алергія на пилок, слід звернутися до алерголога, який робить конкретні тести на виявлення алергії, які зазвичай проводяться безпосередньо на шкірі. Крім того, лікар може рекомендувати аналіз крові, щоб, наприклад, оцінити кількість IgG та IgE.