Синдром Аспергера, розлад Аспергера або розлад Аспергера - це психологічний розлад, схожий на аутизм, основною характеристикою якого є труднощі у взаємодії з іншими людьми, що представляють деякі проблеми в підтримці відносин.
Як правило, синдром Аспергера частіше зустрічається у хлопчиків, його діагностують приблизно у віці 3 років. Однак у деяких випадках він може бути дуже легким і, отже, виявляється лише в підлітковому або дорослому віці.
Синдром Аспергера не може вилікувати, але його можна контролювати за допомогою психотерапії та довічних препаратів, що дозволяє пацієнту вести нормальний спосіб життя.
Симптоми синдрому Аспергера
Деякі можливі ознаки та симптоми синдрому Аспергера включають:
- Відсутність соціальної взаємодії; Складність концентрації уваги; Нормальний або вище середнього інтелекту; Повторна поведінка; Моторна некоординація; Складність у сприйнятті почуттів та емоцій інших людей; Надмірна тривожність; Складність у вирішенні конфліктів;
Пацієнти з синдромом Аспергера не знають, як сприймати емоції оточуючих, а тому може здатися, що вони не знають, що таке прихильність, і можуть відчувати роздратування або боляче, коли їх звертають на увагу.
Як лікувати синдром Аспергера
Лікування синдрому Аспергера повинен займатися психологом ще з дитинства, оскільки необхідно навчити пацієнта як взаємодіяти з іншими людьми та їх почуттями.
Крім того, і, залежно від симптомів, може знадобитися консультація психіатра, щоб почати приймати препарати, що сприяють зниженню дратівливості, такі як Аріпіпразол, гіперактивність, наприклад Гуанфанцин, або збудження, наприклад, Рисперидон, наприклад.
Зазвичай під час лікування пацієнт із синдромом Аспергера може вирости і вести нормальне життя, однак, його необхідно оцінювати не менше одного разу на рік психологом.
Дізнайтеся більше про лікування синдрому Аспергера.
