Синдром Барттера

Синдром Барттера - рідкісне захворювання, яке вражає нирки і викликає втрату калію, натрію та хлору в сечі. Це захворювання знижує концентрацію кальцію в крові та збільшує вироблення альдостерону та реніну, гормонів, що беруть участь у контролі артеріального тиску.

Причина синдрому Барттера - генетична і є хворобою, яка переходить від батьків до дітей, вражаючи людей з дитинства.

Синдром Барттера не вилікує, але якщо його діагностувати рано, його можна контролювати за допомогою медикаментів та мінеральних добавок.

Лікування синдрому Барттера

Лікування синдрому Барттера полягає у вживанні добавок калію або інших мінералів, таких як магній або кальцій, для підвищення концентрації цих речовин у крові та вживанні великої кількості рідини, компенсуючи велику втрату води в сечі.

Для лікування захворювання застосовуються також сечогінні засоби, що підтримують калій, наприклад спіронолактон, а також нестероїдні протизапальні препарати, такі як індометацин, які потрібно приймати до кінця росту, щоб забезпечити нормальний розвиток особистості.

У пацієнтів повинні бути проведені ультразвукові дослідження сечі, крові та нирок. Це служить для контролю за функціонуванням нирок та шлунково-кишкового тракту, запобігаючи наслідки лікування цих органів.

Симптоми синдрому Барттера

Симптоми синдрому Барттера з'являються в ранньому дитинстві і можуть бути:

Неправильне харчування; Затримка росту; М'язова слабкість; Затримка розумового розвитку; Збільшення об’єму сечі; Дуже спрагли; Зневоднення; Лихоманка; Пронос або блювота.

Пацієнти з синдромом Барттера мають низький рівень калію, хлору, натрію та кальцію в крові, але не змінюють рівня артеріального тиску. Деякі особи можуть мати фізичні характеристики, що свідчать про хворобу, такі як трикутне обличчя, більш чітке лоб, великі очі і спрямовані вперед вуха.

Діагноз синдрому Барттера ставиться урологом, шляхом оцінки симптомів пацієнта та аналізів крові, які виявляють нерегулярні рівні концентрації калію та гормонів, таких як альдостерон та ренін.