Омфалоцеле відповідає мальформації черевної стінки в процесі розвитку плода, присутність органів, таких як кишечник, печінка та селезінка, поза черевної порожнини.
Це вроджене захворювання можна діагностувати між 8-м та 12-м терміном гестації за допомогою тестів візуалізації, які проводяться під час вагітності, а рання діагностика є ефективною щодо підготовки медичної групи до пологів, оскільки є ймовірність того, що дитина буде подана операція після народження, щоб розмістити орган у правильному місці, уникаючи ускладнень.
Основні причини
Причина омфалоцеле ще недостатньо встановлена, проте вона виникає під час внутрішньоутробного розвитку і може статися через зміни положення кишечника, залишаючись у зовнішній частині черевної порожнини. У деяких випадках все ще можна помітити не тільки кишечник із черевної порожнини, але й інші органи, головним чином печінку та селезінку. Ці органи вкриті мембраною, що при розриві може призвести до серйозних інфекційних процесів.
У деяких випадках омфалоцеле також може бути пов’язане з генетичними змінами, оскільки вважається не тільки вродженим захворюванням, а й генетичним.
Як ставиться діагноз
Омфалоцеле все ще можна діагностувати під час вагітності, особливо між 8-ї та 12-ї вагітностями, за допомогою ультразвукового дослідження. Після народження омфалоцеле можна сприймати за допомогою фізичного обстеження, проведеного лікарем, при якому спостерігається наявність органів поза черевної порожнини.
Оцінивши ступінь омфалоцеле, лікар визначає, який найкращий терапевтичний підхід, при цьому операція проводиться негайно, коли невелика, або на етапах, коли омфалоцеле обширне. Крім того, лікар може зробити інші тести, такі як ехокардіограма, рентгенографію та аналіз крові, наприклад, щоб перевірити наявність інших захворювань, таких як генетичні зміни, діафрагмальна грижа та вади серця, наприклад.
Як проводиться лікування
Лікування проводиться за допомогою хірургічного втручання, яке можна здійснити незабаром після народження або через кілька тижнів чи місяців відповідно до ступеня омфалоцеле, інших станів здоров’я, які може мати дитина, та прогнозу лікаря. Важливо, щоб лікування проводилося якомога швидше, щоб уникнути можливих ускладнень, таких як загибель кишкової тканини та інфекція.
Таким чином, якщо мова йде про меншу омфалоцеле, тобто коли лише частина кишечника знаходиться поза черевної порожнини, операція робиться незабаром після народження і має на меті розмістити орган у потрібному місці, а потім закрити черевну порожнину..
У разі важкої омфалоцеле, тобто коли не тільки кишечник, але й печінка та селезінка виходять із черевної порожнини, операція проводиться поетапно, щоб не нашкодити розвитку дитини. Це тому, що якщо всі органи розміщені одразу, живіт дитини може не впоратися з цим. Черевну порожнину також закривають хірургічним шляхом після того, як всі органи розміщені всередині черевної порожнини.
Окрім хірургічного видалення, лікар може порекомендувати обережно наносити антибіотикову мазь на сумку, яка спрямовує оголені органи, щоб зменшити ризик інфікування, що може бути серйозним, особливо, коли мембрана, що виводить органи перерви.
