Прогресуючий надядерний параліч, відомий також за абревіатурою PSP, є рідкісним нейродегенеративним захворюванням, яке спричиняє поступову загибель нейронів на певних ділянках мозку, викликаючи порушення рухових навичок та розумових здібностей.
В основному він вражає чоловіків та людей старше 60 років, і характеризується тим, що викликає кілька порушень руху, такі як порушення мови, неможливість ковтання, втрата рухів очей, скутість, падіння, постуральна нестабільність, а також малюнок деменція, зі змінами пам’яті, мислення та особистості.
Хоча лікування не існує, можливо провести прогресуючий надядерний параліч препаратами для зняття обмежень у русі, а також антипсихотиками або антидепресантами, наприклад. Крім того, фізична терапія, логопедія та трудотерапія вказані як спосіб поліпшити якість життя пацієнта.
Основні симптоми
До ознак та симптомів, які можна виявити у людини з прогресуючим надядерним паралічем, відносяться:
- Зміни в рівновазі; Труднощі при ходьбі; Жорсткість в тілі; Часті падіння; Неможливість вимовляти слова, що називаються дизартрією. Зрозумійте, що таке дизартрія і коли вона може виникнути; Задуха і нездатність ковтати їжу, звану дисфагією; М'язові спазми та спотворені пози, що представляє собою дистонія. Ознайомтеся з тим, як визначити дистонію і що її викликає; Параліч руху очей, особливо у вертикальному напрямку; Зменшення міміки; Погіршення металевих здібностей, з забудькуватістю, повільністю думки, змінами особистості, труднощами в розумінні та розташуванні.
Сукупність змін, викликаних прогресуючим надядерним паралічем, аналогічна змінам, представленим хворобою Паркінсона, через що ці захворювання часто можна плутати. Перевірте, як визначити основні симптоми хвороби Паркінсона.
Таким чином, надядерний параліч є однією з причин «паркінсонізму», також присутнього при ряді інших дегенеративних захворювань мозку, таких як деменція з тілами Леві, атрофія множинної системи, хвороба Хантінгтона або інтоксикація певними препаратами, наприклад.
Хоча тривалість життя людини з надядерним паралічем різниться залежно від кожного конкретного випадку, відомо, що захворювання має тенденцію до важкого розвитку приблизно через 5 - 10 років після появи симптомів, при яких ризик ускладнень, таких як легеневі інфекції або пролежні на шкірі
Як підтвердити
Діагноз прогресуючого надядерного паралічу ставить невролог, хоча його можуть виявити інші фахівці, наприклад, геріатр або психіатр, оскільки ознаки та симптоми плутають з іншими дегенеративними віковими або психіатричними захворюваннями.
Лікар повинен ретельно оцінити ознаки та симптоми пацієнта, фізичний огляд та замовити тести, такі як лабораторні дослідження, комп'ютерна томографія черепа або МРТ головного мозку, які демонструють ознаки захворювання та допомагають виключити інші можливі причини.
Позитронно-емісійна томографія - це обстеження ядерної радіології за допомогою радіоактивного препарату, який здатний отримати більш конкретні зображення та може продемонструвати зміни у складі та функції мозку. Дізнайтеся, як робиться цей іспит та коли він вказаний.
Як проводиться лікування
Хоча не існує специфічного лікування, яке може запобігти або запобігти прогресуванню захворювання, лікар може рекомендувати методи лікування, які допомагають контролювати симптоми та покращувати якість життя пацієнта.
Ліки, що застосовуються для лікування Паркінсона, такі як Леводопа, Карбідопа, Амантадин або Селегінін, наприклад, незважаючи на те, що в цих випадках мало ефективність, можуть бути корисними для полегшення рухових симптомів. Крім того, антидепресанти, анксіолітичні та антипсихотичні препарати можуть допомогти лікувати зміни настрою, тривоги та поведінки.
Фізіотерапія, логопедія та трудотерапія є важливими, оскільки вони мінімізують наслідки захворювання. Персоналізована лікувальна фізкультура здатна коригувати пози, деформації та зміни ходи, тим самим затримуючи необхідність користування інвалідним візком.
Крім того, прийом та спостереження за членами сім’ї є важливим, оскільки в міру прогресування захворювання з роками пацієнт може ставати все більш залежним від допомоги у щоденній діяльності. Ознайомтеся з порадами, як доглядати за залежною людиною.
