Офтальмолог, відомий у народі як оптик, - це лікар, який спеціалізується на оцінці та лікуванні захворювань, пов’язаних із зором, і які стосуються очей та їх прикріплення, таких як слізний канал та повіки. Деякі із захворювань, які найбільше лікуються цим фахівцем, - це короткозорість, астигматизм, далекозорість, косоокість, катаракта або глаукома.
Офтальмолог проводить консультації, які можуть бути приватними або через SUS, в яких проводиться очний огляд, тести зору, крім того, що можна керуватися іспитами, використовувати окуляри та ліки для лікування зору, а ідеальним є те, що це робиться щорічний візит для оцінки здоров’я очей. Подивіться, як робиться очний огляд і які тести можна виконати.
Коли йти до офтальмолога
До офтальмолога слід звертатися, коли є якась зміна зорової здатності чи симптомів в очах. Однак навіть без симптомів необхідний регулярний моніторинг для раннього виявлення та лікування змін, які зазвичай з’являються у зорі протягом усього життя.
1. Діти
Перший тест зору - це очний тест, який може зробити педіатр для виявлення захворювань раннього зору у дитини, таких як вроджена катаракта, пухлини, глаукома або косоокість, і, якщо виявлені зміни, необхідно почати офтальмологічний моніторинг.
Однак якщо в очному аналізі немає змін, перше відвідування офтальмолога слід здійснити у віці від трьох до чотирьох років, коли можна оглянути краще і дитина може краще виразити зорові труднощі.
Відтоді, навіть якщо жодних змін в очному обстеженні не виявлено, можна проводити консультації з інтервалом від 1 до 2 років, щоб відстежувати зоровий розвиток дитини та, наприклад, появу змін, таких як короткозорість, астигматизм та далекозорість., що може перешкоджати навчанню та успішності в школі.
2. Підлітки
На цьому етапі зорова система розвивається швидко, і можуть з’являтися такі зміни, як короткозорість і кератоконус, через що потрібно регулярно проводити обстеження зору, приблизно один раз на рік, або коли є якісь візуальні зміни або труднощі при досягненні занять у школі, через такі симптоми, як перенапруження очей, помутніння зору, головні болі.
Крім того, у цей період прийнято використовувати косметичні та контактні лінзи, які можуть викликати очну алергію, або контакт з інфекційними агентами, що може спричинити кон’юнктивіт та запалення очей.
Також підлітки зазвичай піддаються впливу УФ-випромінювання від сонця без належного захисту якісними сонцезахисними окулярами, а також екрану комп’ютера та планшета, що може завдати шкоди зору. Дізнайтеся, що таке синдром комп’ютерного зору і що робити, щоб його уникнути.
3. Дорослі
З 20-річного віку можуть почати з’являтися захворювання, що компрометують сітківку, що може статися через проблеми з кровообігом або дегенеративні функції, особливо якщо є нездорові звички, такі як куріння та нерегулярне лікування таких захворювань, як діабет та високий артеріальний тиск.
Таким чином, якщо з’являються такі симптоми, як помутніння зору, втрата центрального або локалізованого зору в іншому регіоні або утруднене бачення вночі, важливо звернутися за допомогою до офтальмолога для конкретних оцінок.
У дорослому віці також можна проводити деякі естетичні або заломлюючі операції, такі як LASIK або PRK, які допомагають виправити візуальні зміни і зменшити потребу в окулярах за рецептом.
Крім того, після 40 років важливо щорічно відвідувати офтальмолога, оскільки в цей період можуть виникнути інші зміни через прогресуючий вік, такі як пресбіопія, відома як втома очей та глаукома. Ознайомтеся з ризиком розвитку глаукоми та як її скоро виявити.
4. Літні люди
Після 50-річного віку, особливо після 60-річного віку, можливо, що труднощі із баченням можуть погіршитися, і можуть з’явитися дегенеративні зміни в очах, такі як катаракта та дегенерація макули, які потрібно правильно лікувати, щоб уникнути сліпоти. Дізнайтеся, що таке вікова дегенерація макули та як захистити себе.
Таким чином, важливо проводити щорічну консультацію з офтальмологом, щоб ці захворювання були виявлені якнайшвидше, що дозволило б ефективно лікувати. Крім того, важливо, щоб зір добре коригувався у літніх людей, оскільки зміни, навіть невеликі, можуть призвести до відчуття дисбалансу та ризику падіння.
