Хвороба Хантінгтона, також відома як хорея Хантінгтона, є генетичним захворюванням, яке викликає дисфункцію руху, поведінки та здатності спілкуватися. Це дуже рідкісне захворювання, яке зазвичай починається від 25 до 45 років, яке прогресує, тобто поступово погіршується.
Ця хвороба не виліковує, але існують варіанти лікування препаратами для полегшення симптомів та поліпшення якості життя, призначені неврологом або психіатром, наприклад, антидепресантами та анксіолітиками, щоб поліпшити депресію та тривогу, або Тетрабеназин, щоб поліпшити зміни в руху та поведінки.
Основні симптоми
Симптомами, які характеризують хворобу Хантінгтона, є:
- Швидкі мимовільні рухи, звані хореєю, які починають розташовуватися в одному члені тіла, але з часом впливають на різні частини тіла. Утруднення ходьби, розмови та дивлення або інші зміни в русі; М'язова скутість або тремор; Зміни поведінки, депресія, суїцидальна схильність та психози; Зміни пам’яті та труднощі в спілкуванні.
Кількість та швидкість еволюції симптомів змінюється залежно від конкретного випадку, залежно від лікування чи ні.
Хорея - це тип руху, який характеризується коротким, як спазм, тому цю хворобу часто можна сплутати з іншими ситуаціями, такими як хорея Сиденхама, що виникає при ревматичній лихоманці, з інсультом, Паркінсоном або через побічні ефекти медикаментів, наприклад, які також можуть викликати подібні рухи. Зрозумійте, які основні причини тремору в організмі.
Що викликає захворювання
Хвороба Хантінгтона виникає внаслідок генетичної перебудови, яка передається спадково і яка визначає переродження важливих областей мозку. Генетична зміна цього захворювання є домінуючим типом, а це означає, що для усвідомлення гена достатньо одного з батьків, щоб ризик його розвитку.
Таким чином, діагноз може бути підтверджений генетичними тестами, які також можуть бути корисними для виявлення людей, які входять до групи ризику в сім'ї, якщо це рекомендує лікар.
Як проводиться лікування
Для лікування хвороби Хантінгтона необхідно звернутися до лікаря-невролога та психіатра, який оцінить наявність симптомів та настановить використання медикаментів для покращення повсякденного життя людини. Таким чином, деякі з лікарських препаратів, які можна використовувати:
- Ліки, що контролюють зміни руху, такі як Тетрабеназин або Амантадин: оскільки вони діють на нейромедіатори в мозку для контролю цих типів змін; Ліки, які контролюють психоз, такі як Клозапін, Кветіапін або Рисперидон: допомагають зменшити психотичні симптоми та зміни в поведінці; Антидепресанти, такі як Сертралін, Циталопрам та Міртазапін: можуть бути використані для поліпшення настрою та заспокоєння людей, які дуже хвилюються; Стабілізатори настрою, такі як Карбамазепін, Ламотригін та Вальпроєва кислота: показані для контролю поведінкових імпульсів та примусів.
Застосування медикаментозних препаратів не завжди потрібно, застосовується лише за наявності симптомів, які турбують людину. Крім того, проведення реабілітаційних заходів, таких як фізична терапія або трудотерапія, є дуже важливими, щоб допомогти контролювати симптоми та адаптувати рухи.
