Уникаючий розлад особистості характеризується поведінкою соціального гальмування та почуттям неадекватності та надзвичайною чутливістю до негативної оцінки з боку інших людей.
Як правило, цей розлад з’являється в ранньому віці, але навіть у дитячому віці можуть почати спостерігатися ознаки, при яких діти відчувають надмірний сором, ізолюються більше, ніж вважається нормальним, або уникають чужих чи нових місць.
Лікування проводиться за допомогою сеансів психотерапії у психолога або психіатра, і в деяких випадках може знадобитися вдатися до фармакологічного лікування.
Які симптоми
Відповідно до DSM, діагностичного та статистичного посібника психічних розладів, характерними симптомами для людини, що страждає на розлад особистості, що уникає, є:
- Уникайте діяльності, яка передбачає контакт з іншими людьми, боячись не піддавати критиці, не схвалювати чи відхиляти; Не уникати стосунків з іншими людьми, якщо ви не впевнені в повазі людини; проявляйте себе затриманими в інтимних стосунках, боїтесь соромлячись або висміюватися; надмірно переживає критику чи неприйняття соціальних ситуацій; відчуває себе гальмованим у нових міжособистісних ситуаціях через почуття неадекватності; бачить себе неповноцінним і не відчуває прийняття інших людей; страх взяти на себе особисті ризики або долучитися до нових видів діяльності, боятися соромитися.
Зустрічайте інші розлади особистості.
Можливі причини
Достеменно невідомо, які причини уникнення розладу особистості, але вважається, що це може бути пов’язано зі спадковими факторами та переживаннями в дитинстві, наприклад, відмовою батьками чи іншими членами сім'ї, наприклад.
Як проводиться лікування
Зазвичай лікування проводиться за допомогою сеансів психотерапії, які може проводити психолог або психіатр, використовуючи, в більшості випадків, когнітивно-поведінковий метод.
У деяких випадках психіатр може порекомендувати застосування антидепресантів, які можна доповнити сеансами психотерапії.
