- Як поставити діагноз
- Що може викликати інсулінорезистентність
- Як лікувати резистентність до інсуліну
Синдром резистентності до інсуліну буває, коли цей гормон має меншу здатність вводити глюкозу в клітини, викликаний поєднанням спадкових впливів з іншими захворюваннями і звичками людини, такими як ожиріння, фізична бездіяльність та підвищення рівня холестерину, наприклад.
Резистентність до інсуліну можна виявити за допомогою аналізу крові, який показує підвищення рівня глюкози в крові, особливо після їжі або натщесерце.
Цей синдром є формою переддіабету, адже якщо його не лікувати і не виправляти, то з контролем їжі, втратою ваги та фізичними навантаженнями він може перетворитися на діабет 2 типу.
Як поставити діагноз
Синдром резистентності до інсуліну зазвичай не викликає симптомів, а тому для підтвердження його наявності слід проводити тест на глікемічну криву, який також називають пероральним тестом на толерантність до глюкози, або TOTG.
Цей тест проводиться шляхом вимірювання величини глюкози після вживання в їжу приблизно 75 г цукрової рідини. Інтерпретація дослідження глікемічної кривої через 2 години проводиться наступним чином:
- Нормальний: менше 140 мг / дл; Резистентність до інсуліну: від 140 до 199 мг / дл; Діабет: 200 мг / дл і більше.
Оскільки резистентність до інсуліну погіршується, окрім того, що глюкоза збільшується після їжі, вона також збільшується під час голодування, оскільки печінка намагається компенсувати нестачу цукру всередині клітин. Тому тест на глюкозу натще можна зробити і для оцінки ступеня резистентності.
Значення глюкози в крові натще:
- Нормальний: менше 110 мг / дл; Змінена глюкоза натще: між 110 мг / дл і 125 мг / дл; Діабет: дорівнює або більше 126 мг / дл.
Дізнайтеся більше про те, як виконується тест на глікемічну криву та аналіз на рівень глюкози в крові.
У цей період рівень глюкози все ще можна контролювати, оскільки організм стимулює підшлункову залозу виробляти зростаючу кількість інсуліну, щоб компенсувати стійкість до його дії.
Тому іншим способом діагностування наявності інсулінорезистентності є обчислення індексу Хома, який є розрахунком, який проводиться для оцінки залежності між кількістю цукру та кількістю інсуліну в крові.
Нормальні значення індексу Homa, як правило, такі:
- Довідкове значення Homa-IR: менше 2, 15; Довідкове значення Homa-Beta: від 167 до 175.
Ці орієнтири можуть залежати від лабораторних показників, і якщо у пацієнта дуже високий показник маси тіла (ІМТ), тому його завжди слід інтерпретувати лікарем. Подивіться, що це таке і як обчислити індекс Homa.
Однак через кілька місяців чи років існування синдрому інсулінорезистентності наступає діабет другого типу через збій підшлункової залози, яка починає мати труднощі з виробленням необхідної організму кількості інсуліну. Це захворювання викликає такі симптоми, як спрага та надмірний голод, а також кілька ускладнень в органах, таких як очі, нирки, серце та шкіра. Дізнайтеся більше про симптоми, лікування та ускладнення діабету 2 типу.
Що може викликати інсулінорезистентність
Цей синдром, в більшості випадків, з’являється у людей, які вже мають генетичну схильність, наприклад, у інших членів сім’ї, які хворіли на цукровий діабет або мають діабет.
Однак він може розвинутися навіть у людей, які не мають цього ризику, через звички до способу життя, які схильні до порушення метаболізму, наприклад, ожиріння або збільшення об’єму живота, дієти із надлишком вуглеводів, фізичної бездіяльності, підвищеного артеріального тиску або підвищення рівня холестерину та тригліцериди.
Крім того, гормональні зміни, особливо у жінок, також можуть збільшити шанси на розвиток резистентності до інсуліну, як у жінок, які мають синдром полікістозних яєчників, або PCOS. У цих жінок зміни, які призводять до порушення менструального циклу та підвищення андрогенних гормонів, також викликають порушення регуляції роботи інсуліну.
Як лікувати резистентність до інсуліну
Якщо правильно проводити лікування інсулінорезистентності, його можна вилікувати і тим самим запобігти розвитку діабету. Для лікування цього стану необхідні рекомендації лікаря загальної практики або ендокринолога, які складаються із схуднення, виконання дієт та фізичних навантажень та моніторингу рівня глюкози в крові, з медичним спостереженням кожні 3 або 6 місяців. Подивіться, якою повинна бути їжа для тих, хто страждає на діабет.
Лікар може також у випадках дуже підвищеного ризику діабету призначити такі препарати, як метформін, який є ліком, який допомагає контролювати вироблення глюкози печінкою та підвищувати чутливість до інсуліну, завдяки збільшенню вживання глюкози за м'язами. Однак, якщо людина суворо ставиться до дієти та фізичних навантажень, використання медикаментів може не знадобитися.
