Синдром тарсального тунелю відповідає здавленню нерва, який проходить через голеностоп і підошву стопи, внаслідок чого виникає біль, відчуття печіння та поколювання в голеностопі та стопах, які погіршуються при ходьбі, але покращуються в спокої.
Цей синдром зазвичай виникає внаслідок певної ситуації, яка викликає здавлення структур, розташованих в тарзальному тунелі, таких як переломи або розтягнення або внаслідок таких захворювань, як діабет, ревматоїдний артрит і подагра, наприклад.
Якщо виявляються симптоми синдрому тарзального тунелю, важливо звернутися до ортопеда, щоб зробити аналізи, щоб дозволити діагностувати цей синдром, і, таким чином, можна призначити лікування, яке зазвичай включає фізичну терапію.
Основні симптоми
Основним симптомом синдрому тарзального тунелю є біль в області голеностопа, який може опромінювати підошви стоп і, в деяких випадках, навіть пальці ніг, крім поколювання, оніміння, набряклості та утрудненої ходьби. Симптоми погіршуються під час ходьби, бігу чи носіння певного взуття, однак полегшення симптомів відбувається у спокої.
У більш важких випадках, коли компресія нерва не виявляється і не лікується, можливо, біль зберігається навіть під час спокою.
Причини синдрому турсального тунелю
Синдром тарсального тунелю виникає як наслідок ситуацій, що призводять до здавлення великогомілкового нерва, основними причинами якого є:
- Переломи гомілковостопного суглоба; Захворювання, які можуть спричинити запалення та набряки в суглобах, наприклад, ревматоїдний артрит, діабет і подагру; наприклад, внаслідок недостатності серця або нирок; використання невідповідної взуття; Погане положення стопи, тобто, коли щиколотки дуже нахилені всередину; наявність кісти або варикозу на місці, оскільки це призводить до здавлення місцевих структур.
Якщо помічені якісь симптоми синдрому тарзального тунелю, рекомендується звернутися до ортопеда, щоб зробити аналізи, які допоможуть завершити діагностику, і, таким чином, можна розпочати лікування. Діагноз зазвичай ставлять шляхом аналізу стоп і проведення тесту на нервову провідність, при якому лікар перевіряє, чи правильно передається нервова інформація нібито стисненим нервом. Таким чином, обстеження нервової провідності дозволяє не лише зробити висновок про діагноз, а й вказати ступінь ураження.
Як проводиться лікування
Лікування спрямоване на декомпресію нерва і тим самим полегшення симптомів. Таким чином, ортопед може порекомендувати іммобілізацію ділянки для зниження тиску ділянки та використання протизапальних препаратів для зняття симптомів та прискорення процесу одужання.
Крім того, рекомендується знижувати частоту та інтенсивність фізичних навантажень до тих пір, поки симптоми не поліпшаться, і носити відповідне взуття, щоб не було підвищення тиску в цьому районі і, отже, синдром погіршувався.
У деяких випадках ортопед може порекомендувати заняття з лікувальної фізкультури, які можна робити за допомогою вправ на розтяжку або лікування ультразвуком, щоб декомпресувати область і поліпшити симптоми. У найважчих випадках, коли лікування препаратами та фізіотерапією недостатньо, може знадобитися хірургічне втручання для декомпресії ділянки.
