Відеоларингоскопія - це образний іспит, при якому лікар візуалізує структури рота, ротоглотки та гортані, наприклад, для показання причин хронічного кашлю, хрипоти та утрудненого ковтання.
Це обстеження робиться в кабінеті оториноларинголога, воно швидке і просте і може викликати невеликий дискомфорт під час процедури. Але, незважаючи на це, людина залишає кабінет лікаря з результатом у руці і не потребує особливої обережності після іспиту, маючи змогу повернутися до свого звичайного розпорядку.
Як проводиться відеоларингоскопія
Відеоларингоскопія - це швидкий і простий іспит, який проводиться в кабінеті лікаря і не викликає болю через застосування місцевої анестезії у вигляді спрею, однак ви можете відчувати легкий дискомфорт під час обстеження.
Це обстеження проводиться за допомогою пристрою з мікрокамерою, прикріпленою до його кінця, підключеною до джерела світла, який поміщається в рот пацієнта, щоб візуалізувати наявні там структури. Під час іспиту людина повинна нормально дихати і говорити лише за запитом лікаря. Камера обладнання фіксує, записує та підсилює зображення та звук, які використовується лікарем для постановки діагнозу та моніторингу людини, наприклад, під час лікування.
Цей тест можна зробити або помістивши прилад у рот або ніс, але це залежить від лікаря, показань тесту та пацієнта. Що стосується дітей, наприклад, це виготовляється з гнучким обладнанням, щоб дитина не відчував дискомфорту.
Коли вказується
Відеоларингоскопія - це обстеження, яке має на меті візуалізувати та виявити зміни, наявні в ротовій порожнині, ротоглотці та гортані, які свідчать про захворювання або які не можуть бути визначені при звичайному огляді без пристрою. Таким чином, відеоларингоскопію можна вказати для дослідження:
- Наявність вузликів у голосових зв’язках; Хронічний кашель; Хрипота; Утруднене ковтання; Зміни, викликані рефлюксом; Зміни, які можуть свідчити про рак або інфекції; Причина утруднення дихання у дітей.
Крім того, оториноларинголог може рекомендувати виконання цього тесту хронічним курцям та людям, які працюють з голосом, тобто співакам, ораторам та вчителям, наприклад, які можуть частіше змінювати голосові зв’язки.
