Скарлатина потрапляє через контакт із виділеннями слини та носа людини, зараженої бактеріями, що спричиняють захворювання, чи то через чхання, чи кашель. Закриті середовища також сприяють поширенню цієї хвороби, наприклад, у дитячих садах, школах, кінотеатрах та торгових центрах.
Після зараження захворювання, яке частіше спостерігається у дітей та дорослих до 15 років, воно викликає такі симптоми, як висока температура, біль у горлі, червонуваті висипання на всьому тілі та червонуватий язик.
Скарлатина, як правило, не передається через 24 години після початку лікування, що робиться з антибіотиками, такими як пеніцилін, тому дитина після цього часу може повернутися до школи та до своєї нормальної діяльності, завжди за вказівкою педіатра.
Хоча людина може контактувати з бактерією, яка викликає захворювання, це не означає, що він його розвиває, це буде залежати від його імунної системи. Таким чином, якщо один з братів розвиває скарлатину, інший може страждати тільки від тонзиліту і не розвинути захворювання.
Індивід може страждати скарлатиною 3 рази в житті через 3 різних форми бактерії, найчастішим часом зараження є літо та весна.