Стареча деменція: що це таке, симптоми та лікування

Стареча деменція характеризується прогресуючою і незворотною втратою інтелектуальних функцій, таких як змінена пам'ять, міркування та мова та втрата здатності виконувати рухи та розпізнавати або ідентифікувати предмети.

Стареча деменція частіше виникає з 65 років і є основною причиною інвалідності у літніх людей. Втрата пам’яті означає, що людина не в змозі зорієнтуватися у часі та просторі, легко втрачаючи себе та має труднощі з розпізнаванням найближчих до нього людей, залишаючи все менше й менше здатних розуміти, що відбувається навколо нього.

Які симптоми

Існує кілька симптомів старечої деменції, і вони залежать від причини захворювання і можуть проявити навіть роки, щоб проявитись. Найбільш поширені симптоми такі:

• Втрата пам’яті, розгубленість та дезорієнтація; Складність у розумінні письмового чи словесного спілкування; Складність у прийнятті рішень; Складність у визнанні родини та друзів; Забуття загальних фактів, таких як день перебування; Змінення особистості та критичного почуття; Агітація та ходьба вночі; Відсутність апетиту, втрата ваги, нетримання сечі та калу; Втрата орієнтації у відомих умовах; Рухи та повторювана мова; Складність у керуванні автомобілем, покупок у спокої, приготування їжі та виконанні особистої гігієни;

Всі ці симптоми призводять людину до прогресуючої залежності і можуть викликати депресію, тривожність, безсоння, дратівливість, недовіру, марення та галюцинації у деяких людей.

Можливі причини

Причинами, які можуть призвести до розвитку старечої деменції, є:

1. Хвороба Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера - це захворювання, при якому відбувається прогресуюча дегенерація нейронів мозку та порушуються когнітивні функції, такі як пам’ять, увага, мова, орієнтація, сприйняття, міркування та мислення. Знайте попереджувальні ознаки цього захворювання.

Причини поки не відомі, але дослідження припускають спадковий фактор, особливо коли він починається в середньому віці.

2. Деменція судинного походження

Він має швидший початок, пов'язаний з множинними інфарктами головного мозку, зазвичай супроводжуються високим кров'яним тиском та інсультами. Порушення мозку є найбільш очевидним у складній увазі, наприклад, швидкості обробки та лобових виконавчих функцій, таких як рух та емоційна реакція. Дізнайтеся, що викликає інсульт і як його уникнути.

3. Деменція, викликана медикаментами

Існують препарати, які, приймаючи регулярно, можуть підвищити ризик розвитку деменції. Деякі приклади препаратів, які можуть підвищити цей ризик, якщо їх приймати занадто часто, - це антигістамінні засоби, снодійні, антидепресанти, препарати, що застосовуються при серцевих та шлунково-кишкових проблемах, та міорелаксанти.

4. Інші причини

Існують і інші захворювання, які можуть призвести до розвитку старечої деменції, такі як деменція з тілами Леві, синдром Корсакова, хвороба Кройцфельдта-Якоба, хвороба Піка, хвороба Паркінсона та пухлини мозку.

Ознайомтеся з детальніше про деменцію тіла Льюї, яка є однією з найпоширеніших причин.

Який діагноз

Діагноз старечої хвороби, як правило, встановлюють за допомогою загального аналізу крові, функцій нирок, печінки та щитовидної залози, рівня вітаміну В12 та фолієвої кислоти, серології для сифілісу, глюкози натще, комп'ютерної томографії черепа або магнітно-резонансної томографії.

Лікар також повинен провести повний анамнез, тести на оцінку пам’яті та психічного стану, оцінку ступеня уваги та концентрації уваги та навичок вирішення проблем та рівня спілкування.

Діагноз старечої деменції ставиться шляхом виключення інших захворювань, які мають подібну симптоматику.

Як проводиться лікування

Лікування старечої деменції на ранній стадії включає препарати, такі як інгібітори ацетилхолінестерази, антидепресанти, стабілізатори настрою або нейролептики, а також фізіотерапевтичні та трудотерапевтичні методи лікування, а також відповідні рекомендації для сімейних та вихователів.

В даний час найбільш підходящим варіантом є утримання старечого хворого на деменцію у сприятливому та звичному середовищі, змушення його / її активності, максимально брати участь у щоденній та комунікаційній діяльності, щоб зберегти здібності особистості.