Будинки Симптоми 6 Тести, які оцінюють щитовидку і коли це робити

6 Тести, які оцінюють щитовидку і коли це робити

Anonim

Для виявлення захворювань, які вражають щитовидку, лікар може призначити кілька тестів для оцінки розмірів залоз, наявності пухлин та функції щитовидної залози. Таким чином, лікар може рекомендувати вимірювання гормонів, які безпосередньо пов'язані з функціонуванням щитовидної залози, таких як ТТГ, вільний Т4 і Т3, а також візуалізаційні тести, щоб перевірити наявність вузликів, наприклад, УЗД щитовидної залози.

Однак можуть бути також призначені більш конкретні тести, такі як сцинтиграфія, біопсія або тест на антитіла, які можуть бути рекомендовані ендокринологом при дослідженні певних захворювань, таких як тиреоїдит або пухлини щитовидної залози, наприклад. Дивіться ознаки, які можуть вказувати на проблеми із щитовидною залозою.

Аналіз крові

Найбільш запитувані тести для оцінки роботи щитовидної залози:

1. Дозування гормонів щитовидної залози

Вимірювання тиреоїдних гормонів за допомогою аналізу крові дозволяє лікареві оцінити функціонування залози, можливо перевірити, чи є у людини зміни, що свідчать про гіпо- або гіпертиреоз, наприклад.

Хоча контрольні значення можуть змінюватись залежно від віку людини, наявності вагітності та лабораторії, нормальні значення зазвичай включають:

Гормон щитовидної залози Довідкове значення
ТТГ 0, 3 та 4, 0 мО / л
Всього Т3 80-180 нг / дл
T3 безкоштовно 2, 5 - 4 пг / мл

T4 Всього

4, 5 - 12, 6 мг / дл
T4 безкоштовно 0, 9 - 1, 8 нг / дл

Виявивши зміну функції щитовидної залози, лікар оцінить необхідність замовити інші тести, які допомагають виявити причину цих змін, наприклад, наприклад, ультразвукове дослідження або вимірювання антитіл.

Зрозумійте можливі результати іспиту з ТТГ

2. Дозування антитіл

Аналізи крові також можуть бути зроблені для вимірювання антитіл проти щитовидної залози, які організм може виробляти при деяких аутоімунних захворюваннях, таких як тиреоїдит Хашимото або хвороба Грейвса, наприклад. Основні з них:

  • Антипероксидазні антитіла (анти-ТПО): присутні в переважній більшості випадків тиреоїдиту Хашимото, захворювання, яке спричиняє пошкодження клітин та поступову втрату функції щитовидної залози; Анти-тиреоглобулінове антитіло (анти-Tg): воно є у багатьох випадках тиреоїдиту Хашимото, однак воно також зустрічається у людей без будь-яких змін щитовидної залози, тому його виявлення не завжди свідчить про те, що захворювання розвинеться; Антитіло до рецепторів проти ТТГ (анти-ТРАБ): може бути присутнім у випадках гіпертиреозу, в основному викликаного хворобою Грейвса. Дізнайтеся, що це таке і як лікувати хворобу Грейвса.

Аутоантитіла щитовидної залози слід запитувати лікарями лише у випадках, коли тиреоїдні гормони змінені або якщо підозрюється захворювання щитовидної залози, як спосіб допомогти з’ясувати причину.

3. УЗД щитовидної залози

УЗД щитовидної залози робиться для оцінки розміру залози та наявності таких змін, як кісти, пухлини, зоб або вузлики. Хоча цей тест не може визначити, чи є ураження раком, дуже корисно виявити його характеристики та провести пункцію вузликів або кіст, щоб допомогти в діагностиці.

УЗД щитовидної залози

4. Сцинтиграфія щитовидної залози

Сцинтиграфія щитовидної залози - це обстеження, яке використовує невелику кількість радіоактивного йоду та спеціальну камеру для отримання зображення щитовидної залози та визначення рівня активності вузла.

В основному показано для дослідження вузликів, які підозрюються на рак, або коли є підозри на гіпертиреоз, викликані гормоносекреторним вузликом, який також називають гарячим або гіперфункціонуючим вузлом. Дізнайтеся, як робиться сцинтиграфія щитовидної залози та як підготуватися до іспиту.

5. Біопсія щитовидної залози

Біопсія або пункція робиться для виявлення доброякісного чи злоякісного характеру вузла або кісти щитовидної залози. Під час іспиту лікар вставляє дрібну голку у напрямку до вузлика і видаляє невелику кількість тканини або рідини, що утворює цей вузлик, щоб цей зразок оцінювався в лабораторії.

Біопсія щитовидної залози може зашкодити або заподіяти дискомфорт, оскільки цей тест не проводиться під наркозом, і лікар може перемістити голку під час тесту, щоб мати можливість взяти проби з різних частин вузлика або відсмоктувати більшу кількість рідини. Екзамен швидкий і триває близько 10 хвилин, і тоді людина повинна залишитися з пов’язкою на місці кілька годин.

6. Самообстеження щитовидної залози

Самообстеження щитовидної залози можна зробити для виявлення наявності кісти або вузликів в залозі, що важливо допомогти виявити будь-які зміни на ранніх стадіях і запобігти ускладненням захворювань. Її слід робити переважно жінкам старше 35 років або сімейний анамнез із проблемами щитовидної залози.

Для цього необхідно виконати наступні кроки:

  • Тримайте дзеркало та визначте місце, де знаходиться щитовидна залоза, що знаходиться трохи нижче Адамового яблука, відомого як "гого"; Нахиліть шию назад, щоб краще оголити область; Випийте ковток води; Поспостерігайте за рухом щитовидної залози та виявляйте, чи є випинання, асиметрія.

Якщо будь-яке порушення щитовидної залози помічено, важливо звернутися до лікаря-ендокринолога чи лікаря загальної практики, щоб дослідження можна було провести з тестами, які можуть підтвердити чи ні порушення щитовидної залози.

Коли потрібні обстеження щитовидної залози

Обстеження щитовидної залози показано людям старше 35 років або раніше, якщо є симптоми або сімейний анамнез змін щитовидної залози, жінкам, які вагітні або бажають завагітніти, а також людям, які помітили зміни під час самообстеження або медичного огляду щитовидної залози.

Крім того, тести також показані після променевої терапії раку шиї чи голови та під час лікування такими препаратами, як літій, аміодарон або цитокіни, які можуть порушувати роботу щитовидної залози.

6 Тести, які оцінюють щитовидку і коли це робити