Диспраксія: що це таке, симптоми та лікування

Диспраксія - це стан, при якому мозок має труднощі в плануванні та координації рухів тіла, що призводить до того, що дитина не може підтримувати рівновагу, поставу і, іноді, навіть має труднощі з розмовою. Таким чином, цих дітей часто вважають «незграбними дітьми», оскільки вони зазвичай розбивають предмети, спотикаються і падають без видимих ​​причин.

Залежно від типу порушених рухів, диспраксію можна розділити на кілька типів, таких як:

• Рухова диспраксія: вона характеризується труднощами координації м’язів, втручання в такі заходи, як одягання, їжа або ходьба. У деяких випадках це також пов’язано з повільністю робити прості рухи; Мовна диспраксія: утруднення в розвитку мови, вимова слів неправильним чи непомітним способом; Постуральна диспраксія: призводить до утруднення у підтримці правильної постави, наприклад, стоячи, сидячи чи ходити.

Крім ураження дітей, диспраксія може з’являтися і у людей, які перенесли інсульт або отримали травму голови.

Основні симптоми

Симптоми диспраксії різняться від людини до людини, залежно від типу порушених рухів та тяжкості стану, але в більшості випадків виникають труднощі при виконанні таких завдань, як:

• Ходьба; Стрибки; Біг; Підтримка рівноваги; Малювання або малювання; Писання; Розчісування; Харчування столовими приборами; Чищення зубів; Чітка розмова.

У дітей диспраксію зазвичай діагностують лише між 3 та 5 роками, і до цього віку дитину можна сприймати як незграбну чи ледачу, оскільки потрібно тривалий час освоїти рухи, які вже роблять інші діти.

Можливі причини

Що стосується дітей, то диспраксія майже завжди викликається генетичною зміною, яка змушує нервові клітини тривати більше часу. Однак диспраксія також може статися через травми або травми мозку, наприклад, інсульту або травми голови, що частіше зустрічається у дорослих.

Як підтвердити діагноз

Діагноз у дітей повинен ставити педіатр шляхом спостереження за поведінкою та оцінкою звітів батьків та вчителів, оскільки конкретного тесту не існує. Таким чином, батькам рекомендується записувати будь-які дивні поведінки, які вони спостерігають у своєї дитини, а також поспілкуватися з вчителями.

У дорослих такий діагноз поставити досить просто, оскільки він з’являється після мозкової травми і може порівнюватися з тим, що людина змогла зробити раніше, що також виявляється самою людиною.

Як проводиться лікування

Лікування диспраксії проводиться за допомогою трудотерапії, фізіотерапії та логопедії, оскільки вони є прийомами, що допомагають покращити як фізичні аспекти дитини як м’язову силу, рівновагу, так і психологічні аспекти, забезпечуючи більшу самостійність та безпеку. Таким чином можна досягти кращого результату в повсякденній діяльності, соціальних відносинах та здатність боротися з обмеженнями, накладеними диспраксією.

Таким чином, слід скласти індивідуальний план втручання, відповідно до потреб кожної людини. Що стосується дітей, важливо також залучати вчителів до лікування та керівництва медичними працівниками, щоб вони знали, як поводитися з поведінкою та допомагати на постійній подоланні перешкод.

Вправи робити вдома і в школі

Деякі вправи, які можуть допомогти розвитку дитини та продовжувати навчати техніці, виконаній із медичними працівниками, є:

• Складання загадок: окрім стимулювання міркувань, вони допомагають дитині мати краще зорове та космічне сприйняття; Заохочуйте дитину писати на клавіатурі комп’ютера: це простіше, ніж писати вручну, але це також вимагає координації; Стискання антистресового м’яча: дозволяє стимулювати і збільшувати м’язову силу дитини; Метання м'яча: стимулює координацію дитини та уявлення про простір.

У школі важливо, щоб вчителі приділяли увагу заохоченню до подання усних творів замість письмових, не вимагаючи зайвої роботи та уникали вказувати на всі помилки, допущені дитиною на роботі, працюючи по черзі.