Симптоми септицемії виникають, коли є інфекція в якійсь частині тіла, наприклад, легені чи сечовивідні шляхи, наприклад, яка не лікується належним чином, що сприяє поширенню мікроорганізму через кров і призводить до таких симптомів, як лихоманка, нудота, втома наприклад, надмірний біль у грудях та почастішання серцебиття, наприклад.
Септицемія відповідає інфекції в крові, яка може статися під час госпіталізації внаслідок навколишнього середовища чи медичних процедур або через невдачу лікувати попередню інфекцію. Септицемія діагностується в основному за допомогою лабораторних аналізів, а лікування проводиться за допомогою антибіотиків, які рекомендує лікар відповідно до типу інфекції та загального стану здоров’я людини.
Основні симптоми
Симптоми септицемії виникають, коли інфекція не лікується належним чином, при цьому мікроорганізм поширюється через кров і потрапляє до інших органів. Початковими ознаками септицемії є:
- Лихоманка вище 38ºC; Застуда і постійний тремор; Нудота і блювота; Надмірна слабкість і стомлюваність; почастішання серцебиття вище 90 ударів в хвилину; швидке і неглибоке дихання, більше 20 циклів на хвилину.
Оскільки септицемія є серйозною проблемою, яка розвивається дуже швидко, важливо негайно їхати до відділення швидкої допомоги або викликати швидку допомогу за телефоном 192, коли є підозра на септицемію.
Ці симптоми можуть з’являтися вдома, наприклад, якщо у вас є пневмонія або інфекція сечовивідних шляхів, але вони можуть розвиватися і під час перебування в лікарні, особливо у людей з ослабленою імунною системою, таких як діти, літні та ВІЛ-пацієнти, наприклад.
Як виявити септицемію
Початковий діагноз септицемії може бути складним, тому важливо відзначити всі симптоми. Лікар може замовити культуру крові, що відповідає лабораторному дослідженню, що дозволяє ідентифікувати мікроорганізми, наявні в крові, і це зазвичай робиться під час госпіталізації.
Крім того, можливо, що лікар вимагає аналізу крові, який зазвичай змінюється при септицемії, та інших лабораторних досліджень, які дозволяють визначити основний вогнище інфекції, наприклад аналіз сечі, культура дихальних секретів або рани.
Якщо явних результатів зараження немає, лікар може також призначити рентгенографію, ультразвукове дослідження або КТ, наприклад, щоб оцінити, які органи можуть бути уражені, та визначити початковий вогнище інфекції.
