8 Основні аутоімунні захворювання та що робити

Аутоімунні захворювання - це ті, що характеризуються реакцією імунної системи проти самого організму, при якій здорові клітини знищуються імунною системою, що може спричинити за собою такі захворювання, як вовчак, ревматоїдний артрит, гемолітична анемія та хвороба Крона, наприклад, їх необхідно ідентифікувати та лікувати відповідно до вказівок лікаря.

Діагноз аутоімунних захворювань зазвичай ставиться шляхом спостереження за ознаками та симптомами, представленими людиною, які залежать від захворювання, та за допомогою імунологічних, молекулярних та візуальних тестів.

Основними аутоімунними захворюваннями є:

1. Системний червоний вовчак

Системний червоний вовчак, також відомий як СКВ, є аутоімунним захворюванням, при якому захисні клітини організму атакують здорові клітини тіла, внаслідок чого, наприклад, виникають запалення в суглобах, очах, нирках та шкірі. Ця хвороба виникає через генетичних мутацій, які з’являються під час внутрішньоутробного розвитку, і тому нормально ознаки та симптоми ВКВ з’являються у молодих пацієнтів.

Основні симптоми: Симптоми вовчака з’являються при спалахах, тобто у людини спостерігаються періоди без симптомів та інші з симптомами, при цьому цей період, як правило, провокується факторами, що перешкоджають функціонуванню імунної системи або сприяють появі клінічних проявів, таких як вживання деяких ліків або тривале перебування на сонці.

Основний симптом ШЛУНКОВО-кишкового тракту - це поява червоної плями на обличчі у формі метелика, також можуть бути біль у суглобах, надмірна втома та поява болячок у роті та носі. За наявності цих симптомів лікар загальної практики або ревматолог вказує на виконання аналізів сечі та крові, які допомагають укласти діагноз, при наявності великої кількості білка в сечі, зміни в крові та наявності аутоантитіл.

Як проводиться лікування: Лікування СКВ слід проводити за рекомендацією ревматолога чи лікаря загальної практики і має на меті полегшити симптоми та запобігти їх появі часто та широко, оскільки ця хвороба не має лікування. Таким чином, лікар може порекомендувати застосування протизапальних препаратів, кортикостероїдів та імунодепресантів.

Зрозумійте, як проводиться діагностика та лікування системного червоного вовчака.

2. Ревматоїдний артрит

Ревматоїдний артрит характеризується запаленням і набряком суглобів внаслідок дії імунної системи проти самого організму. Причина ревматоїдного артриту все ще не дуже зрозуміла, але вважається, що деякі фактори можуть сприяти розвитку цієї хвороби, наприклад, зараження вірусами або бактеріями, наприклад.

Основні симптоми: Симптоми ревматоїдного артриту, як і при вовчаку, можуть з’являтися і зникати без будь-яких пояснень, основний - почервоніння, набряк та біль у суглобі. Крім того, можна спостерігати жорсткість і утруднення при русі суглоба, підвищення температури, втому і нездужання. Навчіться розпізнавати симптоми ревматоїдного артриту.

Як проводиться лікування: лікування повинен рекомендувати ревматолог або лікар загальної практики, із застосуванням протизапальних препаратів для зменшення запалення та полегшення симптомів, як правило, показано. Крім того, важливо проводити фізичну терапію, щоб уникнути обмеження діапазону руху суглоба.

3. Розсіяний склероз

Розсіяний склероз характеризується руйнуванням мієлінової оболонки, яка є структурою, яка покриває нейрони і дозволяє передавати нервовий імпульс клітинами імунної системи, внаслідок чого залучається нервова система.

Основні симптоми: Симптоми розсіяного склерозу прогресуючі, тобто вони погіршуються при участі нервової системи, внаслідок чого виникає м'язова слабкість, надмірна втома, поколювання в руках або ногах, утруднена ходьба, нетримання калу або сечовипускання, зміни зору і наприклад, втрата пам'яті. Таким чином, по мірі прогресування захворювання людина стає все більш залежною, що безпосередньо втручається в їх якість життя.

Як його лікувати: Лікування розсіяного склерозу зазвичай передбачає використання медикаментів для запобігання прогресування захворювання та сприяння полегшенню симптомів, таких як протизапальні, імуноглобуліни та кортикостероїди. Крім того, важливо, щоб людина регулярно проводила заняття лікувальною фізкультурою, щоб м'язи постійно активувалися і таким чином можна було уникнути повної атрофії. Перегляньте у наступному відео, яким має бути фізіотерапевтичне лікування розсіяного склерозу:

4. Тиреоїдит Хашимото

Тиреоїдит Хашимото характеризується запаленням щитовидної залози внаслідок нападу імунної системи на клітини щитовидної залози, внаслідок чого підвищена або нормальна активність щитовидної залози, що незабаром супроводжується низькою активністю, розвивається гіпотиреоз.

Основні симптоми: Симптоми, пов’язані з тиреоїдитом Хашимото, схожі на симптоми гіпотиреозу, із надмірною втомою, випаданням волосся, холодною та блідою шкірою, низькою непереносимістю холоду, легким набором ваги та болем у м’язах чи суглобах.

Оскільки симптоми тиреоїдиту Хашимото такі ж, як у гіпотиреозу, ендокринолог потребує людини провести деякі тести, які оцінюють роботу щитовидної залози, щоб підтвердити аутоімунне захворювання, і, таким чином, можна розпочати найбільш відповідне лікування. Таким чином, можна рекомендувати вимірювання Т3, Т4 і ТТГ, окрім вимірювання тиреоїдної антипероксидази, яка також називається анти-ТПО, що являє собою антитіло, що виробляється імунною системою, яке посилюється при тиреоїдиті Хашимото. Дізнайтеся більше про анти-ТПО та що це означає, коли він високий.

Як проводиться лікування: лікування тиреоїдиту Хашимото ендокринолог вказує лише тоді, коли у людини є симптоми, і в цьому випадку рекомендується проводити заміну гормону левотироксином протягом 6 місяців. Також важливо звертати увагу на їжу, вживання в їжу продуктів, багатих йодом, цинком та селеном, наприклад, які є поживними речовинами, які сприяють правильній роботі щитовидної залози.

5. Гемолітична анемія

Гемолітична анемія буває, коли імунна система починає виробляти антитіла, які працюють, руйнуючи еритроцити, викликаючи анемію. Цей тип анемії частіше зустрічається у молодих людей, і досі невідомо, чому відбувається вироблення антитіл проти еритроцитів, однак вважається, що порушення регуляції імунної системи деякою інфекцією, використання деяких ліків або наявність аутоімунного захворювання може сприяти виникненню гемолітичної анемії.

Основні симптоми: Симптоми гемолітичної анемії пов'язані зі зменшенням кількості еритроцитів, гемоглобіну і, отже, кисню, що циркулює в крові, зі слабкістю, блідістю, втратою апетиту, головним болем, слабкими нігтями, порушенням пам'яті, шкірою посуха та нездужання.

Хоча часто не вдається виявити причину аутоімунної гемолітичної анемії, важливо, щоб діагностичні тести проводилися для перевірки наявності захворювань або ініціюючих факторів, таких як аналіз крові, кількість ретикулоцитів, вимірювання білірубіну та імунологічні тести, такі як тест прямих кумб.

Як проводиться лікування: лікування, вказане лікарем, зазвичай включає використання препаратів для регулювання активності імунної системи, таких як кортикостероїди та імунодепресанти. Крім того, в деяких випадках лікар може вказати на видалення селезінки, що називається спленектомія, оскільки саме в цьому органі руйнуються еритроцити. Зрозумійте, як проводиться лікування гемолітичної анемії.

6. Вітіліго

Вітіліго - це захворювання, яке характеризується руйнуванням меланоцитів, які є клітинами, відповідальними за вироблення меланіну, речовини, що відповідає за колір шкіри. Причина вітіліго досі не дуже зрозуміла, однак вона часто пов’язана з порушенням імунної системи, що призводить до руйнування меланоцитів власними клітинами імунної системи.

Основні симптоми: Через руйнування клітин, що виробляють меланін, на шкірі з’являється кілька білих плям, що характерно для вітіліго. Ці плями частіше з’являються в місцях, які більше піддаються впливу сонця, наприклад, руки, руки, обличчя та губи.

Як проводиться лікування: Лікування вітіліго повинен керуватися дерматологом, оскільки людині потрібно мати кілька догляду за шкірою, оскільки він більш чутливий, крім необхідності застосовувати креми та мазі з кортикостероїдами або імунодепресантами, крім можливості потреба у фототерапії.

7. Синдром Шегрена

Цей синдром характеризується виробленням аутоантитіл, що відповідають за хронічне і прогресуюче запалення залоз організму, наприклад, слинних і слізних залоз, внаслідок чого виникає сухість слизових оболонок.

Основні симптоми: Оскільки уражаються залози, що відповідають за зволоження очей і рота, наприклад, основними спостережуваними симптомами є сухість очей і рота, утруднене ковтання, тривалість розмови тривалий час, більша чутливість до світла, відчуття почервоніння в очах. очі та підвищений ризик зараження.

Це захворювання може статися лише через зміну імунітету або пов’язане з іншими аутоімунними захворюваннями, такими як ревматоїдний артрит, вовчак і склеродермія. З цієї причини важливо, щоб лікар просив пошук аутоантитіл, щоб перевірити, чи є інше супутнє захворювання, і, отже, призначити найкраще лікування.

Як проводиться лікування: лікування, призначене лікарем, спрямоване на полегшення представлених симптомів, а крім протизапальних та імуносупресивних препаратів може бути показано використання штучної слини та мастильних очних крапель. Дивіться інші варіанти лікування синдрому Шегрена.

8. Цукровий діабет 1 типу

Діабет типу 1 також є аутоімунним захворюванням, оскільки це відбувається через напад імунних клітин на клітини підшлункової залози, що відповідають за вироблення інсуліну, не розпізнаючи кількість циркулюючої глюкози, через що в крові накопичується все більше і більше глюкози. кров. Він частіше зустрічається у дітей та підлітків, але може зустрічатися і у молодих людей.

Основні симптоми: Основними симптомами, пов’язаними з діабетом 1 типу, є часті позиви до сечовипускання, велика спрага, надмірний голод і втрата ваги без видимих ​​причин.

Важливо, щоб лікар діагностував цукровий діабет 1-го типу, крім глюкози та глікованого гемоглобіну натще, проте проводив інші тести, оскільки симптоми подібні до діабету 2-го типу. Знайте різницю між діабетом 1-го та другого типу.

Як проводиться лікування: Для цього типу діабету ендокринолог повинен вказати на використання інсуліну в декількох дозах протягом дня або у вигляді насоса, оскільки підшлункова залоза не здатна виробляти інсулін. Таким чином можна підтримувати регульований рівень глюкози в крові.