Інтелектуальна непрацездатність відповідає затримці когнітивного розвитку деяких дітей, що може бути сприйнято труднощами в навчанні, малою взаємодією з іншими людьми та неможливістю виконувати прості та відповідні для їх віку види діяльності.
Інтелектуальна інвалідність, яку ще називають ДІ, - це порушення розвитку, яке страждає приблизно від 2 до 3% дітей і може статися через декілька ситуацій, від ускладнень під час вагітності чи пологів, до генетичних змін, таких як синдром Дауна та наприклад, синдром крихкого Х. З’ясуйте, які особливості синдрому тендітного Х.
Цей розлад може бути сприйнято батьками або вчителем у школі, однак лікування повинно здійснюватися мультидисциплінарним колективом з метою стимулювання всіх пізнавальних функцій, сприяння процесу навчання та стосунків з іншими людьми. Таким чином, важливо, щоб у дитини був прямий і постійний нагляд, наприклад, педіатром, логопедом, педагогом і психотерапевтом.
Як визначити
Виявити інтелектуальну інвалідність можна, спостерігаючи за поведінкою дитини щодня. Зазвичай вона не проявляє такої ж поведінки, як інші діти того ж віку, і завжди потрібно, щоб доросла або старша дитина була поруч, щоб допомогти у виконанні дії, наприклад.
Зазвичай діти з порушеннями інтелекту мають:
- Складність у навчанні та розумінні; Складність у адаптації до будь-якого середовища; Відсутність інтересу до повсякденної діяльності; Ізоляція, наприклад, від сім’ї, колег чи вчителя; Труднощі в координації та зосередженості.
Крім того, можливо, що у дитини спостерігаються зміни апетиту, надмірний страх і не в змозі виконувати діяльність, яку він раніше міг.
Основні причини
Найпоширенішою причиною інтелектуальної непрацездатності є генетичні зміни, такі як синдром Дауна, крихка Х, Прадер-Віллі, Енгельман та Вільямс, наприклад. Усі ці синдроми трапляються через мутації в ДНК, що може спричинити, серед інших симптомів, інтелектуальну недостатність. Іншими причинами інтелектуальної непрацездатності є:
- Пренатальні ускладнення, які виникають під час вагітності, такі як пороки розвитку плоду, гестаційний діабет, вживання ліків, куріння, алкоголізм, вживання наркотиків та інфекції, такі як сифіліс, краснуха та токсоплазмоз; Перинатальні ускладнення, які виникають з початку пологів до першого місяця життя дитини, такі як зниження надходження кисню до мозку, неправильне харчування, недоношеність, низька вага при народженні та сильна жовтяниця новонародженого; Неправильне харчування та сильне зневоднення, які можуть статися до кінця підліткового віку та призвести до інтелектуальної непрацездатності; Отруєння або інтоксикація наркотиками або важкими металами; Інфекції в дитячому віці, які можуть призвести до порушення нейронів, зниження когнітивної здатності, наприклад, менінгіт; Ситуації, які зменшують надходження кисню до мозку, що може спричинити інтелектуальну втрату. Знайте основні причини гіпоксії мозку.
На додаток до цих причин інтелектуальна інвалідність може статися вродженими помилками обміну речовин, які є генетичними змінами, які можуть відбутися в метаболізмі дитини і призвести до розвитку деяких захворювань, таких як вроджений гіпотиреоз і фенілкетонурія. Краще зрозумійте, що таке фенілкетонурія.
Що робити
Якщо поставлений діагноз інтелектуальної інвалідності, важливо, щоб когнітивні та інтелектуальні можливості дитини часто стимулювались, а моніторинг мультидисциплінарним колективом важливий.
Наприклад, у школі важливо, щоб вчителі зрозуміли потребу учня у труднощах та розробили конкретний план навчання дитини. Крім того, важливо підтримувати його інтегрованим та заохочувати ваш контакт та взаємодію з іншими людьми, що можна зробити, наприклад, настільними іграми, пазлами та мімою. Ця діяльність, крім сприяння соціальному контакту, дозволяє дитині стати більш зосередженою, що змушує його трохи швидше вчитися.
Важливо також, щоб учитель поважав темп навчання дитини, повертаючись до легших предметів чи заходів, якщо це необхідно. Під час процесу стимулювання навчання цікаво, що вчитель визначає, як дитина краще засвоює інформацію та зміст, чи то, наприклад, через зорові чи слухові стимули, і тоді можна скласти план навчання на основі найкращої реакції дитини.
