Дисавтономія або вегетативна дисфункція - це медичний термін, що використовується для опису стану, що погіршує різні функції організму, оскільки викликає зміни у вегетативній нервовій системі. Ця система складається з мозку та нервів і відповідає за мимовільні рухи тіла, такі як серцебиття, контроль дихання, функції нирок та розширення зіниці.
Симптоми дизавтономії не завжди видно, проте можуть з’являтися такі ознаки, як запаморочення, непритомність, задишка, надмірна втома, неможливість стояти, проблеми із зором, запаморочення і навіть втрата пам’яті. Таким чином, оскільки ці симптоми є загальними для інших ситуацій, їх можна сплутати з іншими захворюваннями.
Ця зміна не має конкретних причин, але може статися через наслідки таких захворювань, як діабет, фіброміалгія, амілоїдоз, порфірія, травми та травми центральної нервової системи. Діагноз диссавтономії встановлюється за допомогою клінічного обстеження, проведеного неврологом або кардіологом, і за допомогою генетичних тестів, оскільки немає вилікування, але для полегшення симптомів можна проводити терапію та медикаменти.
Основні симптоми
Симптоми дизавтономії можуть бути різними в залежності від типу, варіюватися від людини до людини і спостерігати не завжди можливо. Однак, оскільки це захворювання викликає зміни в нервовій системі, це може призвести до появи таких ознак, як:
- Запаморочення; Непритомність; Раптово задишка; Слабкість м’язів; Неможливість стояти; Нудота і блювота; Проблеми зір; Зниження пам'яті; Раптова зміна настрою; Чутливість до світла; Серцебиття; Утруднення виконання фізичних вправ; Тремор надмірний.
Деякі ознаки диссавтомії ідентифікуються лише за допомогою конкретних приладів або тестів, якими можуть бути падіння тиску, збільшення або зниження частоти серцевих скорочень, падіння артеріального тиску, проблеми з підтримкою температури тіла та зниження рівня цукру в крові.
Діагноз цього стану може поставити невролог або кардіолог шляхом аналізу цих симптомів і шляхом додаткових тестів, таких як генетичні тести, які служать для виявлення змін в генах організму.
Можливі причини
Дисавтономія може проявлятися у людей будь-якого віку, статі або раси, але деякі види можуть бути більш поширеними у жінок, наприклад, синдром постуральної ортостатичної тахікардії. Причини цієї зміни недостатньо визначені, але вони можуть виникнути як наслідок інших захворювань, таких як діабет, амілоїдоз, фіброміалгія, множинна мієлома, порфірія, травми та травми центральної нервової системи.
Деякі ситуації також можуть призвести до появи дисавтономії, наприклад, надмірного вживання алкоголю та певних лікарських препаратів, таких як антидепресанти, антигіпертензивні засоби, антипсихотичні засоби або протипухлинні препарати, але такі випадки є більш рідкісними. Дивіться більше інших захворювань, які можуть бути викликані надмірним вживанням алкогольних напоїв.
Назвіть види
Дисавтономія - це стан, який спричинює зміни у вегетативній нервовій системі і може проявлятися по-різному, основними типами яких є:
- Синдром постуральної ортостатичної тахікардії: він заснований на появі таких симптомів, як запаморочення, почастішання серцебиття, сильна задишка і біль у грудях, страждають переважно молодші жінки, молодші 40 років; Нейрокардіогенний синкоп: це найпоширеніший тип, він призводить до появи постійного непритомності; Сімейна дисавтономія: це дуже рідко, вона з’являється лише у людей євреїв-ашкеназівців; Множинна атрофія системи: складається з найбільш важкого типу, при якому симптоми схожі з хворобою Паркінсона і, як правило, посилюються з часом; Автономна дисрефлексія: в основному вражає людей, які мали травму спинного мозку.
Інший тип дисавтономії - це вегетативна діабетична нейропатія, яка виникає через модифікації, викликані діабетом і впливають на нерви, які контролюють серце, що призводить до виникнення проблем з регулюванням температури тіла, глюкози в крові, артеріального тиску та функціонування сечового міхура. і це також може викликати еректильну дисфункцію. Дізнайтеся, як лікується вегетативна нейропатія.
Як проводиться лікування
Дисавтономія є серйозним захворюванням і не має лікування, тому лікування ґрунтується на підтримуючих заходах та полегшенні симптомів, які можна здійснити через фізіотерапевтичні сеанси для зміцнення руху тіла, діяльності з логопедичною терапією, якщо людина мають труднощі при ковтанні та терапії у психолога, щоб допомогти людині впоратися з цим станом.
У деяких випадках, оскільки диссавтономія спричиняє втрату рівноваги та падіння артеріального тиску, лікар може рекомендувати людині пити більше 2 літрів води в день, їсти дієту з високим вмістом солі та вживати препарати, такі як флудрокортизон.
