Гіперпаратиреоз - це захворювання, яке викликає надвиробництво гормону PTH, що виділяється паращитовидними залозами, які розташовані в шиї позаду щитовидної залози.
Гормон PTH допомагає підтримувати рівень кальцію в крові, і для цього його основними ефектами є реабсорбція кальцію в нирках, більша абсорбція кальцію з їжі в кишечнику, а також виведення кальцію, що зберігається в кістках, щоб звільнитись в кров.
Гіперпаратиреоз може виникнути трьома способами:
- Первинний гіперпаратиреоз: це буває, коли захворювання самих паращитовидних залоз викликає гіперсекрецію гормону ПТГ, головним чином через аденому або гіперплазію цих залоз; Вторинний гіперпаратиреоз: виникає через порушення обміну речовин в організмі, що стимулює паращитовидні залози, особливо внаслідок ниркової недостатності, і викликає зниження рівня кальцію та фосфору в циркуляції; Третинний гіперпаратиреоз: він рідше, він характеризується, коли паращитовидні залози самостійно виділяють більше ПТГ і можуть з'являтися через деякий час вторинного гіперпаратиреозу, наприклад.
При виявленні гіперпаратиреозу потрібно негайно лікувати, оскільки він може мати негативні наслідки, такі як ослаблення кісток, збільшення ризику переломів. Крім того, надлишок кальцію в крові також може викликати зміни у функціонуванні м’язів, каменів у нирках, підвищення артеріального тиску та інші серцево-судинні проблеми.
Це захворювання піддається лікуванню, коли проводиться операція з видалення залози, проте перед цим можна вказати засоби, які можна використовувати для контролю симптомів.
Основні симптоми
Одні з найпоширеніших ознак та симптомів у випадках гіперпаратиреозу:
- Неміцна кістка з більшим ризиком переломів; М'язова слабкість; Розвиток каменів у нирках; Посилення позиву до сечовипускання; Постійні болі в животі; Надмірна втома; Розвиток ниркової недостатності або панкреатиту; Нудота, блювота і втрата апетиту.
Гіперпаратиреоз не завжди викликає симптоми, особливо на ранніх стадіях, тому прийнято виявляти це захворювання в рутинних аналізах крові, що показує зміни рівня кальцію в крові.
Як діагностувати
Діагноз гіперпаратиреозу ставиться шляхом вимірювання гормону PTH, який підвищується при всіх видах захворювання. Потім ендокринолог призначить інші тести, які допомагають виявити причину проблеми, наприклад, дозування кальцію, яке є високим при первинному гіперпаратиреозі та знижується у вторинному, на додаток до таких тестів, як кальцій та фосфор у сечі, наприклад.
Рентгенографічне обстеження також може допомогти виявити захворювання, оскільки воно демонструє кістки з демінералізацією та остеопорозом. У найсучасніших випадках цей тест може показати утворення розкопок і проліферацію тканин і судин у кістках, що називається «коричнева пухлина».
Крім того, обстеження зображень області шиї, наприклад, за допомогою УЗД, сцинтиграфії або магнітного резонансу, може допомогти виявити зміни в паращитовидних залозах.
Як проводиться лікування
Першим кроком у лікуванні первинного гіперпаратиреозу є корекція рівня кальцію, який, якщо вони сильно змінені, може бути основною причиною появи симптомів. Для цього існує кілька різних варіантів, включаючи заміну гормонів, зроблену особливо у жінок після менопаузи, оскільки заміна деяких гормонів допомагає підтримувати рівень кальцію в кістках. Ліки бісфосфонату також допомагають посилити відкладення кальцію в кістках, зменшуючи вільний кальцій у крові. Ознайомтеся з іншими причинами надлишку кальцію в крові та способами його лікування.
Хірургічне втручання може бути показане і у випадку первинного гіперпаратиреозу, оскільки воно видаляє уражені залози, виліковуючи захворювання. Однак це має певні ризики, такі як пошкодження нервів, які контролюють голосові зв’язки або помітне зниження рівня кальцію.
У разі вторинного гіперпаратиреозу необхідно робити правильний моніторинг та лікування ниркової недостатності, заміну рівня вітаміну D та кальцію, які знижуються. Кальциміметичні засоби мають аналогічну дію на кальцій, внаслідок чого залози виробляють менше гормонів. Прикладом цих засобів є цинакальцет.
