Парапарарез: що це таке і як проводиться лікування

Парапарарез - це стан, який характеризується неможливістю частково рухати нижні кінцівки, що може статися через генетичні зміни, пошкодження хребта або вірусні інфекції, що призводить до утрудненої ходьби, проблем із сечовипусканням та спазму м’язів.

Симптоми можуть з’являтися в будь-який час у житті, а труднощі ходити через втрату сили та м’язової витривалості в основному сприймаються. Крім того, можуть виникнути м’язові спазми, утруднення ерекції та проблеми з сечовипусканням.

Парапарарез не може вилікувати, проте лікування має важливе значення для поліпшення якості життя людини та зменшення симптомів, показані фізичні навантаження та фізична терапія.

Що викликає парапарез

Частковий параліч нижніх кінцівок можна класифікувати за їх причиною на два основні типи:

• Спадковий спастичний парапарез, який характеризується генетичними та спадковими змінами, що спричиняють пошкодження або прогресуючу дегенерацію нервових шляхів. Симптоми цього типу парапарезу можуть проявлятися в будь-якому віці, але він, як правило, з’являється між 10 і 40 роками і характеризується ослабленням і прогресуючим защемленням ніг. Тропічний спастичний парапарез, при якому частковий параліч нижніх кінцівок відбувається через зараження вірусом HTLV-1, і симптоми зазвичай потребують часу, щоб проявитись, як правило, помічаються між 40 і 50 роками.

Окрім генетичної та інфекційної причини, парапарез може виникнути також через певну ситуацію, яка призводить до частого стискання кінцівок або травми хребта, наприклад, автомобільні аварії, падіння коней та грижі диска, наприклад, крім того, що вони можуть бути наслідок розсіяного склерозу.

Основні симптоми

Симптоми парапарезу можуть з’являтися в будь-який час, особливо якщо він викликаний генетичними змінами, а симптоми можуть з’являтися вже на першому році життя. Симптоми прогресуючі і вражають нижні кінцівки, основними з яких є:

• Прогресуюча м’язова слабкість і скутість; м'язові спазми в деяких випадках; утруднення рівноваги; проблеми з сечовипусканням; еректильна дисфункція;

Залежно від вираженості симптомів, людина може відчувати потребу використовувати, наприклад, милицю або інвалідний візок. Консультація з ортопедом або лікарем загальної практики показана при появі перших показових симптомів парапарезу, оскільки таким чином можливо проводити діагностичні тести і встановлювати лікування, запобігаючи еволюцію захворювання.

Зазвичай парапарез діагностується, виключаючи захворювання з подібними симптомами, такими як розсіяний склероз, наприклад, крім магнітно-резонансної томографії головного та спинного мозку та електроміографії, що є іспитом, який перевіряє м'язи та нерви шляхом запису провідності електричного імпульсу, що генерується обладнанням. Зрозумійте, як робиться електроміографія.

У разі спадкового парапарезу можуть бути запрошені генетичні тести, щоб перевірити наявність будь-яких мутацій, а також сімейного анамнезу, щоб було видно, чи є у близьких родичів зміни або симптоми захворювання.

Параплегія чи те саме, що парапарез?

Незважаючи на вказівку на параліч нижніх кінцівок, параплегія та парапарез відрізняються. Парапарарез відповідає частковій неможливості рухати нижніми кінцівками, симптоми яких можуть з’являтися в будь-який час життя, оскільки хвороба може бути спадковою або спричиненою вірусом.

У разі параплегії параліч нижніх кінцівок є тотальним, тобто людина не може ніколи рухати ногами, стаючи залежним від інвалідного візка. Така ситуація зазвичай трапляється через травми спинного мозку і призводить не тільки до недостатньої рухливості нижніх кінцівок, але й неможливості контролювати сечу та кишечник. Зрозумійте, що таке параплегія.

Як проводиться лікування

Парапарарез не має вилікування, тому лікування проводиться з метою купірування симптомів, і зазвичай лікар рекомендує застосовувати препарати, здатні зняти біль і м'язові спазми, які можуть виникнути, наприклад, Баклофен. Крім того, рекомендуються заняття фізіотерапією.

Фізіотерапія має важливе значення при лікуванні парапарезу, оскільки вправи, що виконуються, допомагають підтримувати рухливість кінцівок і стимулюють м’язову силу, рухливість та опір, крім того, що допомагають запобігти спазми та спазми.