Епідидиміт: симптоми, діагностика та лікування

Епідідіміт - це запалення епідидимісу, невеликого протоки, що з'єднує сім'яні каналики до яєчка і де дозріває і зберігається сперма.

Це запалення зазвичай викликає такі симптоми, як набряк мошонки і біль, особливо при ходьбі або пересуванні. Епідидиміт може траплятися в будь-якому віці, але він частіше зустрічається у віці від 14 до 35 років, через зараження бактеріями або венеричним захворюванням.

Коли він викликаний інфекцією, епідидиміт зазвичай гострий, і, отже, симптоми тривають від 1 до 6 тижнів, покращуючись в міру лікування антибіотиками. Однак, коли запалення викликане іншими факторами, це може бути важче лікувати і тривати більше 6 тижнів, вважаючи хронічним.

Основні симптоми

Найбільш поширені симптоми епідидиміту включають:

• Постійна низька температура і озноб; Сильний біль в області мошонки або таза; Відчуття тиску в яєчках; Набряк мошонки; Запалений пах у паху; Біль при інтимному контакті або при сечовипусканні; Наявність крові в спермі.

Ці симптоми можуть почати слабшати і погіршуватися з часом, до того моменту, коли неможливо рухатися через сильний біль. Щоразу, коли з’являються симптоми, які можуть свідчити про зміну яєчок, важливо проконсультуватися з урологом, щоб виявити правильну причину і почати найбільш відповідне лікування.

Хто найбільше ризикує захворіти епідидимітом

Ризик розвитку запалення епідидиму більший у чоловіків із захворюваннями, що передаються статевим шляхом, такими як хламідіоз та гонорея, однак, епідидиміт може трапитися також, якщо є інша інфекція, наприклад, туберкульоз, простатит або інфекція сечовивідних шляхів.

У хлопчиків епідидиміт зазвичай виникає після сильного удару в інтимну область або закручування яєчка. В будь-якому випадку симптоми подібні до дорослих і їх слід якомога швидше лікувати в стаціонарі.

Як підтвердити діагноз

Діагноз епідідіміт лікар може поставити лише на підставі спостереження та пальпації інтимної області, але, можливо, необхідно буде підтвердити його такими тестами, як аналіз сечі, УЗД Доплера, комп'ютерна томографія або магнітний резонанс.

Як проводиться лікування

Оскільки більшість випадків епідидиміту викликані інфекцією, лікування зазвичай починають із застосування антибіотиків, таких як:

• Доксициклін; Ципрофлоксацин; Цефтріаксон.

Ці антибіотики слід приймати до 4 тижнів, згідно вказівок лікаря, навіть якщо симптоми покращилися.

Крім того, для полегшення симптомів все-таки доцільно підтримувати спокій, уникати підбирання дуже важких предметів та прикладання льоду до регіону. Для поліпшення самопочуття під час одужання уролог може також призначити протизапальні та знеболюючі препарати, такі як Ібупрофен або Парацетамол.

Цей вид лікування, як правило, досить успішний, і симптоми покращуються приблизно через 2 тижні, проте в деяких випадках епідидиміт може зайняти до 3 місяців, щоб повністю зникнути. У цих випадках лікар може також оцінити необхідність операції, особливо якщо епідидиміт спричинений не інфекцією, а, наприклад, зміною анатомії яєчок.