Мукормікоз: що це таке, симптоми та лікування

Мукормікоз, раніше відомий як зигомікоз, - термін, що використовується для позначення групи інфекцій, спричинених грибами порядку Mucorales, найчастіше грибком Rhizopus spp . Ці інфекції не передаються від однієї людини до іншої і частіше зустрічаються у людей із низьким імунітетом або неконтрольованим діабетом.

Захворювання буває, коли грибки вдихаються, прямуючи до легенів, або потрапляючи в організм через поріз шкіри, що призводить до появи симптомів відповідно до зараженого органу, і може виникнути сильний головний біль, лихоманка, набряк, почервоніння на обличчі та інтенсивні виділення з очей і носа. Коли мукормікоз досягає мозку, можуть виникнути судоми, утруднення мови і навіть втрата свідомості.

Діагностика мукормікозу ставиться лікарем загальної практики або інфекційним захворюванням за допомогою комп'ютерної томографії та грибкової культури, і лікування зазвичай проводиться із застосуванням ін’єкційних або пероральних протигрибкових препаратів, таких як Амфотерицин В.

Основні ознаки та симптоми

Ознаки та симптоми мукормікозу можуть змінюватися залежно від ступеня імунокомпромісу людини та органу, ураженого грибком, і можуть бути:

• Ніс: це один з органів, найбільш уражених цим захворюванням і призводить до появи таких симптомів, як синусит, таких як закладеність носа, біль у щоках і зеленувата мокрота, але в найважчих випадках набряк обличчя, втрата тканини дах рота або хрящ носа; Очі: прояви мукормікозу можна спостерігати через проблеми із зором, такі як утруднення зору, скупчення жовтих виділень та набряки навколо очей; Легені: коли грибки досягають цього органу, може виникнути кашель з великим виробленням мокротиння або крові, біль у грудях і утруднене дихання; Мозок: цей орган уражається, коли мукормікоз поширюється і може викликати такі симптоми, як судоми, утруднення розмови, зміни в нервах обличчя і навіть втрата свідомості; Шкіра: Грибки мукормікозу можуть заражати ділянки шкіри, можуть з’являтися червоні, затверділі, набряклі, хворобливі ураження, а в деяких ситуаціях можуть набувати пухирі і утворювати відкриті, чорні на вигляд рани.

У більш запущених випадках у людини з мукормікозом може спостерігатися синюватий відтінок на шкірі та фіолетові пальці, і це пов’язано з нестачею кисню, спричиненою скупченням грибів у легенях. Крім того, якщо інфекція не буде ідентифікована та не лікується, грибок може швидко поширитися на інші органи, особливо якщо у людини сильно порушена імунна система, потрапляючи до нирок та серця та ставлять під загрозу життя людини.

Види мукормікозу

За місцем грибкової інфекції мукормікоз може бути поділений на кілька видів і може бути:

• Мукормікоз носорогів, який є найпоширенішою формою захворювання, і більшість цих випадків виникає у людей з декомпенсованим діабетом. При цьому виді гриби заражають ніс, пазухи, очі та рот; Легеневий мукормікоз, при якому грибки досягають легенів, це другий за поширеністю прояв; Шкірний мукормікоз, який складається з поширення грибкової інфекції по частинах шкіри, яка може дістати навіть до м’язів; Шлунково-кишковий мукормікоз, при якому грибок досягає шлунково-кишкового тракту, трапляючись рідше.

Існує також тип мукормікозу, який називається дисемінований, який є більш рідкісним і виникає, коли грибки мігрують до різних органів в організмі, таких як серце, нирки та мозок.

Можливі причини

Мукормікоз - це група інфекцій, спричинених грибами порядку Mucorales, найпоширенішими є Rhizopus spp. , які містяться в різних місцях навколишнього середовища, таких як рослинність, грунт, фрукти та продукти, що розкладаються.

Зазвичай ці грибки не викликають проблем зі здоров’ям, оскільки з ними може боротися імунна система. Розвиток захворювань відбувається в основному у людей, у яких порушена імунна система, частіше спостерігається у людей з декомпенсованим діабетом. Крім того, люди з низьким імунітетом через такі захворювання, як ВІЛ, вживання імунодепресивних препаратів або певного типу трансплантації, таких як кістковий мозок або органи, також мають більш високий ризик розвитку мукормікозу.

Як поставлений діагноз

Діагноз мукормікоз ставиться лікарем загальної практики або інфекційним захворюванням шляхом оцінки анамнезу людини та комп'ютерної томографії, яка служить для перевірки локалізації та ступеня інфекції. Також проводиться культура мокротиння, яка ґрунтується на аналізі легеневих виділень для виявлення грибка, пов’язаного з інфекцією.

У деяких випадках лікар може також вимагати проведення молекулярного обстеження, такого як ПЛР, для виявлення видів гриба і, залежно від використовуваної методики, кількості, присутньої в організмі, та МРТ, щоб дослідити, чи досяг мукормікоз структур структур мозок, наприклад. Ці аналізи потрібно робити якомога швидше, адже чим швидше поставити діагноз, тим більше шансів усунути інфекцію.

Лікування мукормікозу

Лікування мукормікозу слід проводити швидко, як тільки діагностується хвороба, щоб шанси вилікуватися були більшими, і слід проводити згідно з рекомендацією лікаря, і може бути показано застосування протигрибкових препаратів безпосередньо у вені, наприклад, амфотерицину. B, або Посаконазол, наприклад. Важливо, щоб ліки використовували відповідно до лікарської рекомендації та припиняли лікування, навіть якщо симптомів більше немає.

Крім того, залежно від ступеня тяжкості інфекції, лікар може порекомендувати операцію з видалення некротичної тканини, викликаної грибком, що називається дебристацією. Також може бути рекомендована терапія гіпербарної камери, однак ще недостатньо досліджень, щоб довести її ефективність. Дізнайтеся більше про те, як працює гіпербарична камера.