Дослідження, проведене групою бразильських дослідників, мало на меті виявити взаємозв'язок між концентрацією сечової кислоти в слинній та відсотком жиру у підлітків, який, наприклад, може бути використаний як біомаркер ожиріння. Це дослідження було мотивоване тим, що ожиріння є проблемою охорони здоров'я та що в Бразилії більше 50% дорослого населення із зайвою вагою і що близько 18, 9% бразильців страждають ожирінням.
Тому, намагаючись знизити цей показник, дослідники вивчали концентрації слинної сечової кислоти та її зв’язок із вмістом жиру в людині, тобто вони використовували слинну сечову кислоту як предиктор ожиріння.
Як було проведено дослідження
Дослідження проводилось з 248 підлітками віком від 14 до 17 років, у період з 2014 по 2015 рік, і до цього дослідження були включені як хлопчики, так і дівчата, дівчата, які вже мали першу менструацію, та підлітки, які вже мали повний зуб.
Були визначені також деякі критерії виключення, такі як наявність карієсу, відсутність зубів, пародонтоз, хронічні захворювання, тривалий вживання лікарських засобів, вживання сигарет, вживання незаконних наркотиків, використання антибіотиків та відмова від співпраці з діяльністю запропоновані дослідниками. Таким чином, якщо підліток мав будь-який з цих критеріїв, він не включався в дослідження, оскільки будь-яка з цих ситуацій може перешкоджати концентрації слинної сечової кислоти.
Після створення дослідницької групи дослідники почали збирати слину, і зібрані зразки були відправлені в лабораторію для оцінки деяких характеристик, таких як рН, концентрація фосфору, сечовини та кальцію. Крім того, вимірювали кількість холестерину, вітамінів D2 та D3 та сечової кислоти, однак для цих аналізів потрібно було вдатися до другої колекції, яку, як було показано, зробити вдома, на цей раз з підлітком за 12 годин голодування.
Окрім аналізу слини, було також проведено фізичне обстеження, в якому перевіряли висоту, вагу, відсоток жиру, кісткову масу та кількість м’язової маси. З отриманих даних було розраховано індекс маси тіла (ІМТ), і підлітків можна класифікувати за трьома групами відповідно до ІМТ: нормальний, надмірна вага та ожиріння.
Отримані результати були проаналізовані за допомогою статистичного інструменту для перевірки співвідношення між оціненими параметрами.
Що було перевірено
Проаналізувавши отримані результати, дослідники встановили, що між концентрацією фосфору, сечовини, кальцію, холестерину та вітамінів D2 і D3 та відсотком жиру не було співвідношення. Однак вони виявили взаємозв'язок між відсотком жиру та кількістю слинної сечової кислоти, з більш високою концентрацією у хлопчиків та у тих підлітків, які мали більший відсоток жиру.
Таким чином, оскільки отримані результати підтвердили гіпотезу дослідження, дослідникам вдалося запропонувати прогностичну модель щодо відсотка жиру на основі статі та кількості слинної сечової кислоти.
Це було перше дослідження, яке виявило позитивний зв’язок між слинною сечовою кислотою та відсотком жиру у великій групі. Тому необхідні подальші дослідження для підтвердження цього співвідношення, і ці параметри можуть бути використані в клінічній практиці.
Чому слина?
Слина може бути отримана неінвазивно і безболісно і може містити продукти метаболізму, які можуть свідчити про зміни і, отже, провісники захворювання. Тому оцінка сечової кислоти може відображати метаболізм білків, крім того, що вона також пов'язана з метаболічним синдромом та підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.
Оцінка концентрації сечової кислоти в слині як предиктора більш високого відсотка жиру і, отже, метаболічного синдрому мало досліджена, лише 2 пілотні дослідження були проведені з невеликою вибірковою групою, яка виявила цю кореляцію. Тому слина - це зразок, який необхідно вивчити, щоб у подальшому його можна було включити до щоденної клінічної практики.
